Рассмотрены серебряные и золотые исламские монеты, которые хранятся в Белгород-Днестровском краеведческом музее. Монеты были найдены на территории Белгород-Днестровской крепости. Практически все они были переданы в музей частными лицами, кроме одной монеты, найденной Причерноморской археологической экспедицией под руководством Г. Г. Мезенцевой. Наиболее ранней среди представленных монет является дирхем Саманидов 916 - 917 гг. В Белгороде-Днестровском ранее не были известны находки куфических дирхемов. Вероятно, находка этой монеты была связана с функционированием торговых путей. Среди монет Золотой Орды представлены 2 экземпляра: ярмак Тула Буги и дирхем Орду Мелика. В отличие от первой монеты, аналогии которой встречаются в кладе и среди единичных находок с территории Белгорода-Днестровского, вторая монета является редкой для данного региона. Наиболее многочисленную группу представляют монеты Османской империи, чеканенные с конца XV в. до начала XX в. Среди османских монет наибольшее количество относится к периоду правления Баязида II (1481 - 1512 гг.), что связано, вероятно, с проведением масштабных строительных работ в крепости в это время. Также следует обратить внимание на уникальное подражание акче конца XVII в., аналогии которого пока не известны. Последнюю группу составляют монеты Крымского ханства, которые, как подтверждают опубликованные ранее находки, наряду с османскими монетами обращались в Аккермане в течении всего периода их чеканки (с 40-х гг. XV в. до 1783 г.), однако в значительно меньшем количестве.

Розглянуто грошовий обіг в Аккермані наприкінці XVII ст., коли перші османські монети машинного карбування з'явилися у місті. Розглянуто грошову кризу в Османській імперії та монетна реформа Сулеймана II 1688 - 1691 рр., яка була спрямована на її подолання. Проаналізовано вплив цих процесів на грошовий ринок Аккермана у світлі відомих монетних знахідок.

Розглянуто обіг османських монет, карбованих з 1381 по 1691 рр., в контексті історичного розвитку Карпато-Дністровського регіону в зазначений час. Становище османських монет у цьому регіоні визначалося такими факторами, як обсяг їхнього карбування, ступінь розвитку товарно-грошових відносин, становище локальних та інших іноземних монет тощо. З’ясовано спільні та відмінні риси в обігу османських монет у Молдавському князівстві та на території, яка була підпорядкована османській адміністрації. Проаналізовано роль османських монет на різних рівнях грошового обігу – від дрібних повсякденних розрахунків до міжнародних торговельних операцій. Висвітлено особливості обігу мідних османських монет (мангирів), які раніше були найменш досліджені. Охарактеризовано розвиток османської монетної системи від її зародження у першій половині XIV ст. до реформ Сулеймана ІІ наприкінці XVII ст., запропоновано датування для деяких типів.